Христе Ісусе, Господи і Вседержителю!
Ти — втіха тих, що плачуть, сиріт і вдів захист. Ти сказав: «Поклич Мене в день журби твоєї, і врятую тебе». В дні журби своєї вдаюся до Тебе і молюся Тобі: не відверни лиця Твого від мене і вислухай благання моє, яке приношу Тобі зі сльозами. Ти, Господи і Владико всього, благозволив одружити мене з одним з рабів Твоїх, щоб нам бути одним тілом і одним духом. Ти дав мені його за чоловіка й захисника. Твоїй милостивій і премудрій волі вгодно було взяти від мене цього раба Твого і залишити мене одну. Схиляюся перед цією Твоєю волею і до Тебе вдаюся в дні журби моєї: заспокой смуток мій з приводу розлуки з рабом Твоїм, другом моїм. Коли Ти взяв його від мене, не візьми від мене Своєї милости. Як колись прийняв Ти дві лепти вдовиці, так прийми і це благання моє. Пом’яни, Господи, душу спочилого раба Твого (ім’я), прости йому всі провини його, вільні й невільні, чи то думкою, чи словом, чи ділом, свідомі чи несвідомі, але з великої милости Твоєї та безлічі щедрот Твоїх полегши й прости всі гріхи його і осели його з святими Твоїми, де немає ні хвороби, ні печалі, ні зітхання, а життя безконечне. Благаю і прошу Тебе, Господи, дай мені всі дні життя мого не переставати молитися за померлого раба Твого (ім’я) і аж до кінця мого просити в Тебе, Судді всього світу, відпущення всіх гріхів його і вселення його в небесні оселі, що їх Ти наготував тим, що люблять Тебе. Коли ж він і згрішив, але не відступив від Тебе і безсумнівно Отця, і Сина, і Святого Духа православно аж до останнього свого подиху визнавав, тому віру в Тебе замість діл прийми, бо нема чоловіка, що жив би і не згрішив. Ти один без гріха, і правда Твоя — правда вічна. Вірую, Господи, що Ти почуєш благання моє і не відвернеш лиця Твого від мене. Побачивши вдовицю, що тяжко плакала, Ти змилосердився і сина її, коли вже несли ховати, воскресив: так, змилосердившись, заспокой і мою журбу. Як Ти відчинив двері милосердя Твого для раба Твого Феофіла, що відійшов до Тебе, і простив йому всі провини його за молитви святої Церкви Твоєї, зважаючи на молитви й милостині дружини його, так і я благаю Тебе, прийми і моє благання за раба Твого (ім’я) і введи його в життя вічне. Ти бо єси уповання наше. Ти Бог милости і спасіння, і Тобі славу возсилаємо з Отцем, і Святим Духом нині, й повсякчас, і на віки віків.
Амінь.
Ти — втіха тих, що плачуть, сиріт і вдів захист. Ти сказав: «Поклич Мене в день журби твоєї, і врятую тебе». В дні журби своєї вдаюся до Тебе і молюся Тобі: не відверни лиця Твого від мене і вислухай благання моє, яке приношу Тобі зі сльозами. Ти, Господи і Владико всього, благозволив одружити мене з одним з рабів Твоїх, щоб нам бути одним тілом і одним духом. Ти дав мені його за чоловіка й захисника. Твоїй милостивій і премудрій волі вгодно було взяти від мене цього раба Твого і залишити мене одну. Схиляюся перед цією Твоєю волею і до Тебе вдаюся в дні журби моєї: заспокой смуток мій з приводу розлуки з рабом Твоїм, другом моїм. Коли Ти взяв його від мене, не візьми від мене Своєї милости. Як колись прийняв Ти дві лепти вдовиці, так прийми і це благання моє. Пом’яни, Господи, душу спочилого раба Твого (ім’я), прости йому всі провини його, вільні й невільні, чи то думкою, чи словом, чи ділом, свідомі чи несвідомі, але з великої милости Твоєї та безлічі щедрот Твоїх полегши й прости всі гріхи його і осели його з святими Твоїми, де немає ні хвороби, ні печалі, ні зітхання, а життя безконечне. Благаю і прошу Тебе, Господи, дай мені всі дні життя мого не переставати молитися за померлого раба Твого (ім’я) і аж до кінця мого просити в Тебе, Судді всього світу, відпущення всіх гріхів його і вселення його в небесні оселі, що їх Ти наготував тим, що люблять Тебе. Коли ж він і згрішив, але не відступив від Тебе і безсумнівно Отця, і Сина, і Святого Духа православно аж до останнього свого подиху визнавав, тому віру в Тебе замість діл прийми, бо нема чоловіка, що жив би і не згрішив. Ти один без гріха, і правда Твоя — правда вічна. Вірую, Господи, що Ти почуєш благання моє і не відвернеш лиця Твого від мене. Побачивши вдовицю, що тяжко плакала, Ти змилосердився і сина її, коли вже несли ховати, воскресив: так, змилосердившись, заспокой і мою журбу. Як Ти відчинив двері милосердя Твого для раба Твого Феофіла, що відійшов до Тебе, і простив йому всі провини його за молитви святої Церкви Твоєї, зважаючи на молитви й милостині дружини його, так і я благаю Тебе, прийми і моє благання за раба Твого (ім’я) і введи його в життя вічне. Ти бо єси уповання наше. Ти Бог милости і спасіння, і Тобі славу возсилаємо з Отцем, і Святим Духом нині, й повсякчас, і на віки віків.
Амінь.
Дата публікації: 07.01.2014
Статистика перегляду сторінки: сьогодні 48, з початку місяця 2838, всього 3940505
