◄ Попередня   Наступна ►
ХЛІБ НА ПАНАХИДУ

Дві дії, якими можемо певною мірою допомогти душам спочилих, – це молитва і подання милостині за їх упокоєння. Різновидами милостині є поминальний обід, подаяння, приношення на панахиду.

Сучасний поминальний обід виник із давньої традиції годувати нужденних людей, яких потім просили помолитися за душу спочилого. Тож і нині на жалобну трапезу вхід вільний усім. Дуже корисно подавати убогим милостиню: їжу чи одяг (бо гроші, наприклад, схильним до алкоголю, подавати не варто) – і просити Господа прийняти її в ім’я упокоєння померлої людини.


Панахида – це поєднання заупокійної молитви і милостині. Бо ви подаєте записку з проханням помолитись і кладете на панахидний стіл приношення. На панахиду жертвують хліб, бо він є символом життя, основним продуктом харчування, а також інші продукти: крупи, олію, печиво, фрукти, солодощі, – зрештою, будь-що їстівне. Під час Великого посту, коли поминальні служби відправляються три тижні підряд, основним продуктом приношення традиційно є цукор. Бо хліб за три тижні зачерствів би і став непридатним у їжу. Є також благочестивий звичай жертвувати на панахиду якісний кагор, який використають для Причастя, і борошно, яке піде для випікання проскур.


Існує хибне уявлення, – хоч як дивно це звучить, – що принесене на панахиду їдять спочилі. Насправді пожертвуване споживається священнослужителями, працівниками храму, роздається нужденним.


Щодо того, скільки приносити, то не існує жодних правил, – чи обов’язково три хлібини, чи обов’язково три в’язки бананів тощо. Кількість принесеного Вами залежить від того, скільки Ви можете і хочете пожертвувати в ім’я прощення гріхів спочилих родичів і полегшення стану їхніх душ. У будь-якому разі молитва і милостиня не бувають зайвими і надмірними.


Про велике значення заупокійної милостині говорить багатий містичний досвід Церкви. Тобто є немало свідчень, коли люди являлись уві сні чи видінні й сповіщали про чималу користь для їхніх душ такого приношення. Також є немало випадків, коли святі люди проникали духом на той світ і дізнавались про велике значення цієї милостині. Тому для ілюстрації наведу лише такий випадок.

Один чоловік був дуже скупий і чинив багато зла. Якось він, щоб від нього відчепилися жебраки, кинув у них хлібиною, ніби каменем. Після цього він тяжко захворів і побачив біля свого смертного ложа ангелів та бісів, які сперечалися за його душу. Біси перераховували велику кількість його гріхів, починаючи із самого дитинства. Оскільки ангели не знаходили добрих діл, то представили хлібину, яку він пожбурив у бідних. Ця хлібина, на диво, майже переважила багато лихих його вчинків. Тоді ангели повернули його до життя і попросили подати хоч ще трохи милостині, щоб вони могли його виправдати. Цей урок став для нього корисним і докорінно змінив його життя. Він роздав усе своє добро біднякам, а потім попросив друзів продати його у рабство, а гроші також роздати.


Милостиня є проявом милосердя, яке, згідно з євангельським читанням про страшний суд (Мф. 25), є ключем до Царства Небесного. Тому користуймося цим могутнім засобом, який дав нам Господь, – стараючись стати учасниками Божого Царства і відкриваючи туди дорогу іншим.

Відповідав священник Андрій Ротченко
Джерело: www.pravoslavia.volyn.ua





Дата публікації: 24.12.2013
Статистика перегляду сторінки: сьогодні 1, з початку місяця 22, всього 1574






Ритуальний портал «ВІЧНАЯ ПАМ'ЯТЬ»

2018 «Вічная пам'ять» - каталог ритуальних послуг України. Розробка сайту: vlasne.info